- розгудити
- -джу, -диш, док., розгу́джувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм., заст.Знеславивши кого-небудь, розлучити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розгудити — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
розгуджений — а, е, розм., заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгудити … Український тлумачний словник
розгуджувати — див. розгудити … Український тлумачний словник